Еволюція людини: питання без відповідей

Мета: поглибити знання основних еволюційних понять; узагальнити інформацію щодо різноманіття родини Hominidae; розглянути особливості її формування та основні етапи еволюції; розвивати логічне мислення, вміння працювати в невеликих групах.

Обладнання і матеріали:малюнки-реконструкції вимерлих представників родини Hominidae (презентація).

Базові поняття і терміни:антропогенез, гомініди, еволюція, австралопітеки, парантропи, прямоходіння, головний мозок, соціальна поведінка.

Використані джерела: 

1. Вебсайт: https://zbruc.eu/node/24100. Лекція Еволюція людини: питання, що залишаються без відповідей
2. Ден Браун. Книга «Джерело»
3. Матеріали із сайту професора біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна http://batrachos.com/Integrated_Sciences 

Хід заняття

1. Етап формопобудови. Актуалізація. Робота з хмаркою слів. Пояснення основних понять, які зображені на слайді. Перегляд відео «Missa Charles Darwin- Sanctus» https://www.youtube.com/watch?v=x_hrJs6qy7 Обговорення.

2. Етап взаємодії.1859 року Чарльз Дарвін вперше розвинув теорію, згідно з якою еволюція живих організмів – результат процесу, який називається природним відбором. Тоді він нічого не писав про людину – у часи вікторіанської Англії це було доволі ризиковано у зв’язку з позицією офіційної церкви. І лише 1871 року науковець опублікував роботу «Походження людини та статевий відбір», чим заслужив нищівну критику: йому не пробачили того, що він пояснив природне походження людини механізмом селекції.

(Матеріал до уроку) Сьогодні потрібно розуміти: еволюція має механізм – природний відбір, але не має мети; немає завдання створити більш досконалий організм, створити організм з іншою будовою. Результатом еволюції є відбір адаптованих організмів, вони можуть бути як складнішими, так і простішими, можуть бути й зовсім «неочікуваними».

Еволюція людини почалася тоді, коли на Землі зародилося життя. За сучасними даними, вік Всесвіту – 13,5 млрд. років. 4,5 млрд. років існує Земля. І життя на ній з’явилося дуже швидко – через мільярд років. Упродовж майже 2 млрд. років життя мало вигляд одноклітинних бактерій. Дещо більше, ніж 1 млрд. років тому з’явилися евкаріотичні організми. 200 млн. років тому виникли перші ссавці – трохи пізніше від перших динозаврів. Вважають, що історія людини Homo sapiens як окремого виду триває  близько 200 тисяч років.

Нам розповідали про еволюцію людини як про успіх, прогресивний рух від напівзігнутих істот, мавп аж до царя природи – Homo sapiens. Сьогодні ми можемо заперечити постулат лінійного розвитку. Бо не було такого прямолінійного руху. Більшість сучасних вчених сходяться на думці, що природа не прагнула створити людину. Чому людина взагалі виникла? Це одне з запитань, на які відповіді немає.

Чи походить людина від мавпи? Геноми сучасних мавп – шимпанзе, бонобо, горили, орангутана – відомі повністю, як і геном людини. Його прочитали 2003 року. Різниця між геномом шимпанзе та людини – 1,2%. Незначна. Ми з ними мали спільних предків, які жили приблизно 5-6 млн. років тому. Як вони виглядали, ми не знаємо. Однак завдяки так званому відкаліброваному генетичному годинникові бачимо, що гілка спорідненості істот, яка веде до орангутанів, відділилася 12–16 млн. років тому; та, що веде до горили – 6–8 млн. років тому. Найближчі наші родичі – шимпанзе. Але людина не походить від них. Вони, як і ми, 6 млн. років розвивалися по-своєму.

Ми разом із людиноподібними мавпами належимо до гомінідів, разом з нашими безпосередніми предками, що відділились від предків сучасних мавп – до підродини гомінінів. Перші їх представники з’явилися 7 млн. років тому в міоцені. Приблизно 2 млн. років тому існувало декілька ліній чи груп споріднених видів. Вони жили водночас у різних екологічних нішах на території Африки.

Від людиноподібних мавп нас відрізняє прямоходіння та більший об’єму мозку. Прямоходіння з’явилося щонайменше 4,5 млн. років тому. Адріпітеки жили в лісах і стали на ноги до того, ніж, як вважалось раніше, почали пристосувалися до савани. Але об’єм їхнього мозку мало відрізнявся від того, що є в людиноподібних мавп. Вважають, що з появою роду Homo, 2 млн. років тому, об’єм мозку збільшується. Тоді змінюється вид діяльності: починають використовувати знаряддя праці та «одомашнюють» вогонь.

РОБОТА В ПАРАХ. ПРИЙОМ «НАЙЦІКАВІША ІНФОРМАЦІЯ» 

Homo erectus (людину прямоходячу) вважали такою, що першою вийшла з Африки. Проте сучасні дані спростовують це уявлення: попередні форми також виходили за межі Африки, інколи дуже довго затримувалися в Азії. Великим відкриттям стали рештки в Грузії, біля міста Дманісі. Їх вік – близько 1,8 млн. років. Належали вони виду Homo georgicus або «примітивному еректусу». Виявляється, Африку покинули ще тоді.

Реконструкція виду Australopithecus sediba, здійснена лише 3 роки тому, засвідчує: цей австралопітек з ознаками Homo, жив у Південній Африці паралельно з Homo habilis (людиною вмілою) та з Homo ergaster (людиною працюючою).

Homo habilis (людина вміла) ходила по землі 2,3–1,5 млн. років тому, її вважають членом нашого роду. Цей вид користувався знаряддями праці, цим, припускали, відрізнявся від австралопітеків. Але зараз знаємо, що й австралопітеки використовували знаряддя праці. Й людиноподібні мавпи ними користуються. В іншій, примітивній формі, але вони горіхи колють каменем.

Вид Homo erectus за будовою тіла дуже нагадує сучасну людину. З’явився він майже 2 млн. років тому. Його предкова форма невідома. Але його нащадком вважають Homo heidelbergensis, що довго проіснував в Азії, зник близько 300 тисяч років тому. Є шанси, що цей вид – предок сучасної людини.

600 тисяч років тому Homo heidelbergensis жили в Африці і Європі. Тоді клімат, подібний до африканського, й африканська фауна поширилися на територію Євразії. Homo heidelbergensis вважають предком неандертальців. Це ймовірно. Африканські форми так званих архаїчних sapiens мають за предків людини сучасного типу. Цілком можливо. Але ми не знаємо точно. Бракує знахідок, аби повно все зіставити в часі та географії.

3. Етап управління. Представлення фактів, якими вдалося обмінятися в парах. Аналіз інформації.

Отже, механічний погляд на еволюцію людини, що ходила на двох ногах, звільнила руки, користувалася знаряддями праці – неправильний. Не йдеться про лінійну драбинку. Йдеться про розлоге дерево, яке давало й мертві гілки. Чи точніше тупикові, з погляду еволюції сучасної людини, хоч існували вони довгий час – довше за нас.

Найстаріші кістяні знахідки Homo sapiens здійснили в Африці, в Херту (Ефіопія). Вони датуються періодом близько 170 тисяч років тому. Разом з нашими пращурами існувала низка інших антропологічних видів: неандертальці, так звані «гобіти» (Homo floresiensis) на острові Флорес (Індонезія) й інші види.

Раніше вважали, що неандертальці жили тільки в Європі. Але ні, вони жили й на Близькому Сході, на Кавказі, на території Росії аж до Алтаю. Є знахідки й у Середній Азії, наприклад, в печері Тешик-Таш (Узбекистан). Неандертальці були нашим сестринським видом. Вимерли майже 30 тисяч років тому. В них була велика м’язова маса, об’єм мозку не відрізнявся або був більшим від мозку Homo sapiens. Вони успішно проіснували 300 тисяч років, зокрема й на території України.

Нещодавно на острові Флорес в Азії знайшли рештки карликових людей. Об’єм їхнього мозку – дуже малий, як в австралопітеків. Але решткам – 20 тисяч років. А за знаряддями праці, знайденими на цьому острові, можна припустити: 800 тисяч років тому ці істоти – Homo floresiensis – вже були тут. Як вони попали на острів Флорес, ніхто не знає. Але тут досі ходить багато легенд про "лісових волохатих маленьких людей". Можливо, вони побудовані на історичній пам’яті?

Три роки тому, прочитавши геном фрагментарних решток з печери Денисова, що на Алтаї, дізналися про Denisova hominin – третій вид, який жив на Євразійському континенті тоді, коли предки Homo sapiens покинули Африку. Геном "денисовця" відрізняється від геномів неандертальця й сучасної людини. Видно, що ці види розділилися приблизно 1 млн. років тому.

Так, колись існувало декілька типів людей. Як вони співіснували? Це також запитання без відповіді. Зараз ми залишилися самі. Війна, асиміляція, хвороби – причини ми не знаємо.

4. Етап синтезу. Вправа «Будиночки» (із квадратного клаптика паперу для записів зробити будиночки). Напишіть на них  майбутнє Homo sapiens. Яке воно? (презентація напрацювань).

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО ЗАНЯТТЯ: