Наукові дослідження, пов’язані з мотивацією до навчання, ілюструють проблемну тенденцію: мотивація поступово знижується під час навчального процесу, особливо при переведенні учнів з одного навчального етапу на інший (наприклад: з початкової до середньої школи). Результати досліджень впливу школи у сфері мотивованого навчання вказують на велику кількість дітей, які бояться навчатись, прагнуть уникати навчання, а також повторення, запам’ятовування (вивчення напам’ять) та дисципліни у школі[2].
Однією з проблемних рис шкільної біології є тенденція до постійного збільшення обсягу навчального матеріалу, невідповідності його віковим особливостям дітей, що викликає зниження інтересу до предмету[3]. Біологію несистематично починають вивчати учні ще у дошкільних закладах, програма природознавства початкової школи перенасичена складним матеріалом, термінами, великою кількістю завдань, що демотивує школярів до вивчення предметів природничого циклу загалом. Тому мотивація має велике значення у викладанні біології, а організація навчального процесу повинна набувати нових рис, стати невимушеним процесом свідомої мотивованої діяльності.
Організація навчального процесу відіграє важливу роль, але важливі також його характеристики: процес планування навчального процесу, форми групової взаємодії, якість викладання, представлення навчання за допомогою моделі та використання інформаційних технологій у навчальному процесі.Саме тому на сьогоднішній момент набирає актуальності педагогіка партнерства, яка входить до «Концептуальних засад реформування середньої освіти» як така, яка потребує найбільшої конкретизації та узгодження. Діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію “вчитель” – “учень”. Такий підхід дозволяє стати педагогам і учням повноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. «Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитино центризму» (Концепція «Нова українська школа»).
Важливу роль у налагодженні партнерських відносин відіграють методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Залучення учнівства до спільної діяльності сприяє їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.
Педагогіка партнерства і компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище допомагає створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання.
У Відкритому університеті Великобританії щороку випускають доповідь про інновації в педагогіці. Британські експерти виділили ряд вже існуючих нововведень, які в найближчі роки нададуть найзначніший вплив на освіту в світі та відповідають потребам учнів ХХІ століття. Використання таких форм та методів роботи на уроках біології та екології дозволяє спонукати учнів до пошукової діяльності, формують позитивну мотивацію до вивчення предмету.
Бриколаж в освіті – це використання для навчання всього, окрім спеціально створених інструментів на кшталт підручників. Найпростішим прикладом бриколажу можна назвати всім відомі досліди на уроках хімії, коли про закони і хімічні реакції діти не тільки читають, а й можуть випробувати їх самостійно. Пропонуємо деякі приклади підвищення мотивації за допомогою цього методу при вивченні біології.
1. Вправа «Біологічний об’єкт». Цю методику можна використовувати на вступних заняттях з біології чи природознавства для демонстрації різноманітності живої природи, розуміння того, що ці об’єкти оточують нас у повсякденному житті, формуючи наше щоденне середовище. Необхідні набори різноманітних об’єктів: плоди, насіння, листки, скелети тварин чи муляжі тощо. Учні можуть працювати у групах, парах чи індивідуально, описуючи систематичне положення виду, його значення, поширення, використання. Це формує розуміння, що ми також є об’єктами живої природи, виховує дбайливе ставлення, критичне мислення, інші важливі компетентності. А також розкриває важливі біологічні поняття: систематика, таксон, вид, інші таксономічні категорії, характеризує методи вивчення біології та її місце в системі наук.
2. Прийом “Умій побачити” використовується на етапі актуалізації знань, як мотивацію до опрацювання проблемних завдань, формування критичного мислення при опрацюванні тем, пов’язаних з екологією (аналіз помилкових рішень), селекцією, клітинною інженерією тощо.
Гейміфікація (або ігрофікація) – це використання ігрових підходів для неігрових процесів. Гейміфікація допомагає достукатися до сучасних дітей, які звикли грати в комп'ютерні ігри і спілкуватися в соціальних мережах. Вона давно і вдало використовується в маркетингу і керуванні персоналом, та найбільш цінною є в освіті. На сьогоднішній день цей метод активно використовується у вивченні екологічних тем. Автори ряду проєктів, як українських, так і міжнародних, випускають ігрові продукти для впровадження під час навчальних занять. Наприклад, «Дій за ОЗОН», «Мережа життя», «Кліматичні краплі» тощо. Є ряд ігор, які можна адаптувати до використання на уроках біології з метою мотивації.
1. Дерева-люди-СО2. Це варіація відомої гри «Камінь, ножиці, папір», або «Самураї, принцеси, дракони». Суть гри в тому, що клас об’єднується у дві команди. Кожна з команд таємно обирає собі роль: дерева, люди чи СО2. За командою вчителя усі разом демонструють свій вибір (гру генерують тричі). Ключ гри: люди долають дерева (вирубуючи їх), дерева поглинають СО2 (під час фотосинтезу), а СО2 погіршує життя людей, руйнуючи озоновий шар. Підсумок гри очевидний – зберігаючи дерева, ми зберігаємо своє життя. Ролі можна озвучувати не словами, а рухами зі звуками. Це додає веселощів до гри.
2. Театр однієї клітини (організму, екосистеми тощо). Учні отримують ролі, тексти (інформація про роль, яку вони виконують). Можна додатково створювати костюми, якщо час на вивчення теми дозволяє, писати власні історії (сторітелінг є одним із сучасних підходів до інновацій в освіті). Ця технологія дозволяє зануритися в процес вивчення предмету, стати частиною цілого, усвідомлюючи логіку побудови світу, його системність та закони, за допомогою яких ці системи функціонують.
BYOD. Bring your own devices - це принцип, при якому для занять активно використовуються смартфони, ноутбуки, планшети і все що завгодно. Але пристрої ці не були надані державою або бізнесом. Мова йде про телефони і комп'ютери, які вже є у самих учнів. Так чому ж їх не використовувати? До того ж, додаток Play Market дозволяє завантажувати застосунки, які будуть цікавими учням. Одним із прикладів застосування цієї технології є використанні QR-кодів для відкриття необхідного лінку (посилання на статтю Вікіпедії, наукового журналу, відеоролик, тестове завдання).
За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями (Концепція «Нова українська школа»). Використання сучасних інноваційних форм роботи з учнями дозволяє формувати ключові компетентності, реалізувати у викладанні предметів наскрізні змістові лінії.
Використані джерела:
1. Внутрішня система забезпечення якості освіти: абетка для директора. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://bit.ly/32e8hWL
2. Мотивація учнів початкової школи до навчання. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://bit.ly/329t1Pq
3. Сучасні проблеми методики викладання біології в освітніх закладах. Дулій В.О./ [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://bit.ly/2HA0HfM
Немає коментарів:
Дописати коментар