Свято останнього дзвоника

Свято останнього дзвоника

«Україна – єдина, Україна в нас одна!»

Ключові слова: свято останнього дзвоника, честь, совість, патріотизм, шляхетність.

Свято останнього дзвоника – це свято, якого немає в жодному календарі. Тут поєднуються жаль розлуки з дитинством і світлі сподівання на здійснення мрій.

Проведення кожного святкового заходу у ліцеї має свою навчальну, розвиваючу і виховну мету. Відзначення його вважається визначною подією у житті ліцейного колективу і важливим засобом патріотичного, морального, естетичного, трудового виховання учнів. Потужний вплив двох вагомих подій цього року. Перша – 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Друга – революція Гідності, яка, не відбулася б за відсутності в історії нашого народу постаті Великого Кобзаря.

До проведення Свята останнього дзвоника готуємося протягом тривалого часу. Підготовка включає декілька етапів:

1.     Розробка ідеї проведення заходу. Цим займається рада справи, що складається із представників учнівського та педагогічного колективів.  Ідея випливає із основних подій, що тривали протягом навчального року. Саме світо наповнене протягом дня різним видами діяльності. Тож, рада справи детально планує їх. Відбувається розподіл обов’язків.

2.     Написання сценарію урочистої частини. Тут особливої уваги приділяємо театральним, танцювальним та музичним номерам, адже саме вони формують урочисту атмосферу свята. Залучаємо музичних керівників, хореографа ліцею і керівника театральної студії. Обов’язково проводимо генеральну репетицію.

3.     Рефлексія заходу. Її проводимо вже після свята. Основна мета – врахувати усі позитивні сторони, а також недоліки організації свята для використання цих побажань на наступний рік.

Наталія Іванівна Коваленко, заступник директора з виховної роботи Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді

Антоніна Юріївна Федорченко, педагог-організатор ЧОПЛ

Дійові особи:

Дві пари ведучих (першого і другого курсу)

Україна

Дівчинка і хлопчик в українському вбранні

Три дівчинки-річки

Три другокурсники

Дніпро (чоловічий голос для запису)

Сценарій

Ганок ліцею прикрашений синьо-жовтими кульками, українськими рушниками, написом «Вітаємо вас, випускники»

Звучать мелодії шкільних та українських пісень, учні І курсу стоять на лінійці, а ІІ-го – перед входом на лінійку. Ведучі та учасники свята (дівчинка, хлопчик в українському вбранні, Україна) займають місця на авансцені. Звучать фанфари.

Ведучий 1: Увага! Увага!

           Слухайте всі!

Ведучий 2: 

У травневий світлий день

Звучать мелодії пісень.

Навколо свято – квітів багато!

У ліцеї сьогодні прощальне свято.

Ведучий 1:

Сьогодні уся ліцейна родина разом. Родина, яку об'єднує єдине,- любов і повага до свого навчального закладу, до батьків, до України, до усіх присутніх на цьому святі.

Ведучий 2:

Ми народились на своїй землі

З іменем, наче пісня, — Україна
Ми – незалежні, ми в одній сімї,
Тож зустрічай  випускників, ліцейная родино.

Ведучий 1:

Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше!
Ми ласкаво запрошуєм вас.

(Джерело : http://www.dnipro-ukr.com.ua/scenariy-7695.html)

Ведучий 2 : Зустрічайте ІІ курс природничого профілю на чолі з вихователем.

Вхід випускників природничого профілю

Ведучий 1:  Вітаємо на лінійці ІІ курс гуманітарного профілю на чолі з вихователем.

Вхід ліцеїстів гуманітарного профілю

Ведучий 2: Запрошуємо на лінійку ІІ курс фізико-математичного профілю на чолі з вихователем.

Вхід ліцеїстів фізико-математичного профілю

Ведучий 1:

Родину збирає і гімн наш, і прапор!
Поєднує думи, надію дає.
Бо символи наші дорожчі за злато.
Вони - небо й сонце, що вранці встає.

Ведучий 2:

Усіх! Усіх! Усіх!

З прекрасним святом ми вітаємо!

І прапори України та Ліценії

Як символ і надію зустрічаємо!

Ведучий 1:

Рівняння на державний прапор України та прапор країни Ліценії. Право внести прапори надається кращим учням ліцею.

Шестеро кращих учнів вносять два прапори під «Запорізький марш»(музичний твір сліпого бандуриста Євгена Адамцевича. Відомий в обробці та оркестровці Віктора Гуцала).

Ведучий 2: Урочиста лінійка з нагоди свята останнього дзвоника оголошується відкритою.

(Усі учні виконують державний гімн України (сл. П. Чубинського, муз. М.Вербицького) на чолі з учителем англійської мови, випускницею ліцею)

Ведучий 1:

Що таке є гідно жити,

Сонцю світлому радіти,

Квітам, небу посміхатись,

Труднощі долати, не вагатись.

Бути чесним, працьовитим.

І державно мислити й любити,є

Любити дітей і наш ліцей.

Ведучий 2:

Саме так гідно живе й любить дітей наш шановний гість. (Виступ гостя)

Ведучий 1: Справжньою господинею та берегинею нашого ліцею є жінка, мудрість якої, воля , а найголовніше – серце, сповнене любов’ю,  створили і плекають  20 років цей дивовижний навчальний заклад - країну «Ліценія» в єдиній, незалежній Україні. 

Ведучий 2: І сьогодні ми просимо до слова  директора Чернігівського обласного педагогічного ліцею.

Виступ директора

Сценічна замальовка «Україна єдина». Ведучі свята читають слова на фоні пісні «Україна» (сл..і муз. Тарас Петриненко). Між ними виходить Україна.

Ведучий 1:

Ми віримо в майбутнє твоє, Україно!
Говорять сьогодні дорослі й малі
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,
Немає такої, як ти ,на землі.

(Джерело: http://bashtanschina.narod.ru/bashtanschina/kyltyra/sobornist.htm)

Україна:

Я – Україна, я – Україна,

Лиш перед Богом я на колінах,

Кличу вас люди зліва і справа

В святу Державу, в мою Державу!

Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,

Будуймо державу з новим завзяттям!

Хлопчик:

Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.

Очі, мов небо, – ясні голубі.

Дівчинка:

Хто ти? Немов веселкова царівна.

Хто дарував ці прикраси тобі?

Україна (вмикається фонограма пісні «Моя Україна»)

Я – Україна, твоя Батьківщина!

Сонце твоє, твої ріки й поля.

Я – Україна, завше, і нині -

Небо твоє, твоя рідна земля!

(Слова адаптовані з вірша «Молитва за Україну», автор Тетяна Домашенко)

Пісня Н. Бучинська «Моя Україна» (сл.. Ю. Рибчинський, муз. Ніколо) у виконанні акторів-дітей (Україна, хлопчик і дівчинка)(1 частина). Супроводжується хореографічною постановкою «Стрічки-струмочки» як символ багатства вод України та приток Дніпра. Одна дівчинка танцює в центрі зі стрічками, три – навколо неї із паперовими корабликами трьох кольорів (синій, жовтий, фіолетовий) із написами «честь», «совість», «патріотизм».

На фоні музики слова ведучих:

Ведучий 1:

В далину на останніх крижинах

Відпливає травнева пора.

Задивилась моя Україна

У блакитне свічадо Дніпра.

Ведучий 2:

Україно, в щоденнім привіті

Славлю небо твоє голубе,

Щоб не скривдив ніхто у світі

Ні Дніпра, ні Десни, ні дітей, ні тебе.

Слова адаптовані: http://galuchit.at.ua/_ld/0/4_ostannij_dzvino.pdf

Учасниці танцювальної композиції стрічки-струмочки підходять до мікрофонів із паперовими кораблями.

Дніпро: (запис адаптованого уривка вірша Неходи І. І. «Дніпро» по трансляції)

«У  російській  землі  починаю  свій  шлях,  -
Шумить  там  берізка  мені  білокора...
Стріча  лісоруб  в  білоруських  лісах,
Стрічає Чернігів і Київ,  увесь  у  садах;
Пройду  Дніпрогес  в  запорізьких  степах,
А  далі  -  гуляй,  аж  до  Чорного  моря!"

Дівчинака-ріка 1: Вдивляємось у далеч і так виразно бачимо широчінь повноводних рік у вінку зажурених верб і пломінкої радості калини.

Дівчинка-ріка 2: Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней і брязкіт шабель.

Дівчинка-ріка 3: Милуємося сьогоднішнім молодим поколінням незалежної неньки-України: ваші досягнення гідні звершень ваших батьків!

Дніпро: (запис слів по трансляції з використанням вірша Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим…»):

На моїх берегах відгриміла Революція Гідності. Сині води пронесли славу героїв через усю Україну.

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє...

Дівчинка-ріка 1: Любі випускники! Нехай несуть вас кораблі гідності через бурхливі ріки вашого дорослого життя!

Дівчинка-ріка 2: Хай винагородою за доброчесність у житті для вас буде  честь!

Дівчинка-ріка 3: Візьміть у ваше життя совість як відповідальності за свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством.

Дівчинка-ріка 1: Почуття патріотизму – це гордість і любов до свого народу. Будьте патріотами своєї Батьківщини!

Вручають кораблі гідності трьох кольорів з написами: честь, совість, патріотизм другокурсникам.

Звучить  «Україно» (сл.. і муз. Тарас Петриненко, 1 частина, фоном).

Вихід другокурсників. У руках вони тримають голубів.

1-й другокурсник: - Що треба для щастя й усмішки дитини? 
2-й —Оселя затишна й чуйна родина, 

3-й —Сади буйним цвітом цвіли навесні, 
1-й —Бажання збувались великі й малі. 
2-й—В добрі хочем бачить Вкраїну свою. 

3-й – Щоб завтра був мир на землі.

1-й: Нехай злітає зграя голубів 
Як символ миру у блакитне небо. 
Бажання кожного без зайвих слів 
Всі разом. 
Ми хочем миру! Нам миру всім треба! 

(Джерело: До скарбнички бібліотекаря: (методичні рекомендації) /Підготувала Н.А.Садовнік, редактор В.О.Москалик. – Гоща: ЦРБ, 2012. – 34с.)

Відпускають голубів миру

Ведучий 1:

Ми за мир і тільки.

Ведучий 2:

Нехай не буде куль, а будуть кульки.

Ведучий 1:

Відпустіть ваші мрії-кульки на волю,

Хай летять у незвідані далі...

Щоб здійснились усі ваші заповітні бажання.

Випускники відпускають синьо-жовті кульки на знак єдності України та прагнення до миру.

Ведучий 1:

Дорогі випускники!

Традиції і звичаї народу

У них життя, характер і душа

Тож короваєм починається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

Ведучий 2:

Скоро і ви залишите батьківський дім, і саме батьки сьогодні вручають вам коровай на щасливу дорогу.

Слово батькам, які вручають коровай дітям. Фоном  грає пісня «Пісня про рушник» (сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди. Виконує Н. Бучинська )

Ведучий 1:

Ось і закінчився навчальний рік.
Усе розв’язано і приклади, і задачі.
Попереду у кожного свій зліт,
Перемоги усі та удачі.

Ведучий 1:

Усі майбутні перемоги ви готували із своїми мудрими наставниками, терплячими, найкращими у світі вчителями.

Ведучий 2:

І сьогодні найкращі квіти, що на цій землі,
Любов, повагу і серця гарячі
Прийміть від нас, шановні вчителі,
Ми летимо. Бажайте нам удачі.

Вручення квітів учителям. Фоном грає пісня «Наши учителя» (сл.К.  Ибряев
муз. Ю. Чичков)

Пари учнів, що виконують вальс, шикуються у центрі майданчика.

Ведучий 2:

Нехай залишиться на згадку вальс,
Нехай тремтить серденько, як згадає,
Ведучий 1:

Про те, як закружить і нас
В ліцеї вальс, тепер востаннє.

Ведучий 1:

Сьогодні юнь зі світлою печаллю

Ступає за ліцейний наш поріг,

Ведучий 2:

Хай буде їх бентежний вальс прощальний

Провісником незвіданих доріг.

Випускники виконують вальс

Ведучий 1:

І ось ця мить. В житті єдина мить,

Коли останній дзвоник продзвенить.

Мелодія весела і сумна,

Мов спогад серця зараз пролуна.

Ведучий 2:

Хай наш дзвоник дзвенить жовто-блакитним кольором – кольором мрії та надії. Саме з мрією люди досягають найвищих вершин. Тож мріймо, прагнемо кращого!

Право дати останній  дзвоник надається кращим випускникам.

Звучить дзвінок

Ведучий 1:

Ну от і все, наше свято урочисте скінчиться враз.

Та хай гімн ліцейний радісний і чистий

До глибини душі стривожить нас!

Усі виконують ліцейний гімн

Ведучий 1:

Друже! Перед тобою шлях новий –

Добром ти засівати ниву йдеш.

А що посієш, друже, те й пожнеш.

Багаті врожаї ой як потрібні нині

Нашій державі – незалежній Україні.

Ведучий 2:

Ліцей! Рівняння на державний прапор України та Ліценії, стояти струнко! Прапори винести!

Кращі учні ліцею виносять прапори

Ведучий 2:
Дорогі випускники!

Хай ваша доля розквітне весела, ясна,
Хай творчість не згасне й дерзання.

Ведучий 1:

Під рушниками – оберегами

Хай перший ваш проляже шлях

Нехай біжить він не по теренах

А по квітуючих полях! 

Вихід випускників під батьківською рушниковою аркою під виконання пісні ліцеїстами «Дорога додому» (муз. І сл.. Наталії Май)

Ведучий 1

Україно! Прийми нас в майбутнє!

Всі сили й наснагу тобі віддаємо.

Ведучий 2

А зараз запрошуємо учителів, випускників, усю ліцейну родину на колективну фото сесію.