Урок-тренінг

План-конспект до уроку-тренінгу «Категорія «збалансований розвиток», її еволюція. Найважливіші баланси у сфері природокористування»

Мета:

- Навчальна: сформувати поняття про сталий (збалансований) розвиток, етапи його становлення, найважливіші баланси у сфері природокористування та шляхи їх досягнення;

- Розвивальна: розвивати логічне мислення, навички роботи з додатковими джерелами, на їх основі робити висновки, доносити інформацію до аудиторії; з допомогою групової роботи розвивати вміння працювати в команді, творчість.

- Виховна: виховання екологічного мислення, відповідальності за прийняття рішень, бережного ставлення до оточуючого середовища.

Очікувані результати:

Учні повинні

- Знати визначення сталого (збалансованого) розвитку, основні дати в становленні сталого розвитку, основні документи та законодавчі акти з питань збалансованого розвитку;

- Вміти характеризувати потреби, які забезпечує сталий розвиток, прогнозувати зміни навколишнього середовища, визначати основні загрози, аргументувати потребу в сталому розвитку;

- Мати уявлення про пріоритети сталого розвитку в Україні в соціальній, екологічній та економічній сферах.

Тривалість заходу: 45 хвилин.

Обладнання та матеріали: мультимедійна дошка, виготовлені заздалегідь постери (додатки), крейда (біла і кольорова), папір формату А3 та А4 для виконання групових проектів, скотч, ножиці, фломастери.

Хід заняття

І. Мотиваційна частина. Етап формо побудови (5 хв).

1. Привітальне слово вчителя. Інтерактивне налаштування на роботу.

Вправа «Крамничка можливостей». Учням пропонується до опрацювання суфійська притча «Крамничка можливостей». Вони мають дати відповіді на запитання:

- Що треба зробити чоловікові, щоб виростити плоди?

- Що може завадити йому це зробити?

- Як можна пов’язати цю притчу із своїм життям?

Притча

Одного разу чоловікові наснилося, начебто він ішов містом і зайшов до крамнички. Він довго ходив між полиць, на яких лежали різноманітні екзотичні овочі та фрукти, що приголомшували незвичайним виглядом, яскравими кольорами, ніжними пахощами. Але варто було чоловікові взяти з полички плід, як той одразу перетворювався на крихітне зернятко. Тоді він звернувся до продавця:

— Дайте мені, будь ласка, ось той фрукт.

Але господар відповів:

— Ми не продаємо плодів, ми торгуємо насінням.

Учні мають прийти до висновку, що кожна людина у своєму житті має багато можливостей, головне – змогти їх реалізувати.

Учитель запитує, що може стати на заваді життєвим планам учнів. Записує озвучені відповіді учнів, класифікуючи перешкоди: пов’язані зі здоров’ям, із соціальним і матеріальним становищем тощо.

Слово вчителя: Класифікуючи проблеми, ми можемо відмітити, що кожній людині потрібне чисте повітря, щоб дихати, але водночас, кожна людина хоче мати автомобіль. Наші потреби та бажання суперечать одна одній. Який вибір зробите ви і як прийматимете рішення?

На сьогоднішньому тренінгу ми поговоримо про «сталий розвиток» як такий, що спрямований на поліпшення якості життя для всіх громадян без збільшення використання природних ресурсів за межами здатності навколишнього середовища на їх відновлення.

ІІ. Основна частина. Етап взаємодії (5 хв).

1. Передумови концепції сталого розвитку. Формування визначення.

Ідеї створення ідеальної моделі суспільства пропонували ще античні філософи. Так, одна з основних тем вчення Платона (428/7 р. до н. е. - 347 р. до н.е.) - створення «ідеальної», або «справедливої», держави. Не менш відомими є висловлювання учня Платона Аристотеля - автора трактату «Політика» (335-322 до н. е.), який містить початок соціальної та політичної філософії, політології та теорії управління.

Роботи Томаса Мора, автора книги «Утопія» (1516 р.) і Томазо Кампанелли, творця «Міста Сонця» (1602 р.) були також присвячені опису ідеальної держави, побудованої на принципах справедливості й сприяння стабільному розвиткові суспільства.

Збільшення можливостей людини зумовило народження ідеї про необмежене економічне зростання. Першим, хто висловив сумнів щодо ідеї безмежного людського розвитку, був англійський учений, священик, Томас Роберт Мальтус, автор праці «Есе про принципи народонаселення» (1798 р.), у якій він поклав початок теорії про обмеженість природних ресурсів. Однак ідеї Т. Мальтуса випередили свій час, і тоді їм не приділили потрібної уваги.

Кінець XIX - початок XX століть характеризуються появою терміна і теорії «ноосфери». Термін запропонував французький учений Едуард Jlepya, а теорію розвинув видатний учений В. І. Вернадський. Теорія ноосфери описує тісну взаємодію людини і природи. Однак, незважаючи на посилення уваги вчених до проблем взаємовідносин людини і природи, жодних змін в людському розвитку, що носить яскравий антропоцентричний характер, не відбулося. Навпаки, антропогенне навантаження на природні екосистеми продовжувало збільшуватися. Стрімке зростання народонаселення, народжуваності, розвиток атомної промисловості, «зелена революція», гонитва за надприбутком - ось, мабуть, лише деякі моменти людського розвитку, які призвели у XX столітті до катастрофічної експлуатації природних ресурсів. Надмірний вплив на навколишнє середовище ставав дедалі очевиднішим, як і необхідність розв'язання проблем, що виникли[1].

Методика «Мозковий штурм». Учні висловлюють свої думки, відповіді на запитання:

1. Як ви розумієте термін «сталий, збалансований розвиток»?

Усі відповіді учнів учитель записує на дошці. Кольорами визначає першочергові (червоний) та другорядні (синій) асоціації.

Для прикладу:

Стабільний

Відновлення ресурсів

Екологічний розвиток

Гармонія

Баланс

Рівномірний розвиток

На основі тверджень учнів, учитель робить висновок, що Сталий розвиток – це розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.

2. Історія сталого розвитку. Основні дати в становленні сталого розвитку (5 хв.)

Першим, хто замислився про глобальні проблеми сучасності, стала міжнародна неурядова організація «Римський клуб» (The Club of Rome), створена у 1968 році італійським промисловцем Ауреліо Печчеї і генеральним директором з питань науки ОЕСР Олександром Кінгом. Ця організація об'єднала представників світової фінансової, політичної і наукової еліти. У 1970-х «Римський клуб» ініціює і спонсорує перші дослідження, присвячені глобальній проблематиці людського розвитку. Авторами досліджень стають американські учені Джей Форрестер і Денніс Медоуз.

Першою віхою у становленні історії концепції сталого розвитку можна вважати Конференцію ООН з проблем навколишнього середовища, яка пройшла у Стокгольмі у червні 1972 року. Було уперше включено у міжнародний порядок денний питання про взаємозв'язок між економічним розвитком і погіршенням стану навколишнього середовища. За підсумками конференції була прийнята Декларація Конференції ООН з проблем навколишнього середовища, яка містила 26 принципів і план дій, що включав 109 принципів. Конференція у Стокгольмі започаткувала розвиток природоохоронної політики на державному рівні та природоохоронного руху у світовому масштабі. Також у 1972 році, в грудні, була заснована Програма ООН з навколишнього середовища (UNEP, ЮНЕП), яка залишається і сьогодні провідною установою у світі з проблем навколишнього середовища.[2]

Пізніше, створена у 1983 р. Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку (МКНСР, або World Commission on Environment and Development WCED), яку очолила прем’єр-міністр Норвегії Гру Харлем Брутланд, переконливо довела необхідність введення як базового – поняття “сталий розвиток”. Таким чином, у міжнародно-правових документах почало формуватися ідеологічне підґрунтя, методологія оцінки наслідків глобалізації.

Відбувається перехід від двомірної еколого-економічної системи цінностей до трьохмірної соціо-еколого-економічної. Йдеться про збалансоване співіснування суспільства, економіки та природних систем. Соціально-економічний розвиток повинен забезпечувати суспільний прогрес, не руйнуючи при цьому природне середовище.[3]

У 1987 році за результатами роботи Комісії Г. X. Брундтланд була опублікована доповідь «Наше спільне майбутнє» («Our common future»), у якій і була представлена нова концепція збалансованого розвитку, як альтернатива розвитку, що базується на необмеженому економічному зростанні. У доповіді було вперше точно визначено поняття збалансованого розвитку, що трактується як розвиток, за якого нинішні покоління задовольняють свої потреби, при цьому не ставлячи під загрозу можливість задовольняти потреби майбутніх поколінь.

Однак офіційне визнання ідеї, сформульованої в доповіді «Наше спільне майбутнє», відбулося лише в 1992 році, на Міжнародній Конференції ООН з Навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро. За підсумками роботи Комісії Г. X. Брундтланд був прийнятий новий принцип світового розвитку, який одержав назву збалансований (сталий) розвиток (sustainable development).

Конференція в Ріо-де-Жанейро стала епохальною в історії людства, у ній взяли участь понад 17 тис. представників з 179 держав. Така безпрецедентна за масштабами та змістом подія стала можливою через стрімке погіршення глобальної екологічної ситуації. За підсумками конференції була прийнята Декларація, яка підтверджувала Декларацію Конференції ООН з проблем навколишнього середовища, прийняту в Стокгольмі 16 червня 1972 року, та містила 27 принципів збалансованого розвитку.

Другим документом, прийнятим на Конференції в Ріо-де-Жанейро, став «Порядок денний на XXI століття» (Agenda 21), в якому кожній країні було рекомендовано розробити національну стратегію збалансованого розвитку з урахуванням необхідних природоохоронних заходів.

Подальшими міжнародними подіями, присвяченими проблемам збалансованого розвитку, стали Зустріч на вищому рівні «Планета Земля Ріо+ 5» (1997 p., Нью-Йорк), присвячена огляду та оцінці реалізації Порядку денного на XXI століття, і Всесвітній саміт ООН зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2002р.), на якому було представлено огляд десятирічного досвіду просування до збалансованого розвитку. За підсумками Йоганнесбурзького саміту було прийнято два документи: Йоганнесбурзька декларація зі збалансованого розвитку та План виконання рішень Порядку денного на XXI століття. Особливий пріоритет був наданий соціальним проблемам збалансованого розвитку: подоланню бідності, розвитку охорони здоров'я, особливо санітарії, забезпеченню чистою питною водою та ін. Значну увагу було приділено проблемі втрати біорізноманіття. На Йоганнесбурзькому саміті також обговорювали нові проблеми, про які не йшлося на Конференції в Ріо-де-Жанейро, серед яких - торгівля, глобалізація та фінансування збалансованого розвитку.

20-22 червня 2012 року ООН в Ріо-де-Жанейро знову зібрала уряди, міжнародні організації та основні групи для того, щоб спільно виробити ряд дієвих заходів, здатних знизити рівень бідності і одночасно сприяти створенню гідних робочих місць, чистої енергетики та раціональнішого і справедливого використання природних ресурсів. «Ріо+20» - це шанс покінчити зі стандартними підходами до розв'язання проблем і по-новому підійти до ліквідації бідності, запобігання руйнуванню навколишнього середовища та будівництва дороги в майбутнє.

10 січня 2012 року був оприлюднений проект підсумкового документа Конференції «Ріо+20» - «Майбутнє, якого ми хочемо». Він містить 5 розділів та починається з головної ідеї саміту - глобальної кооперації для досягнення загальних цілей: «Ми, глави держав і урядів, які зібралися в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 20-22 червня 2012 року, вирішили працювали спільно для процвітаючого, безпечного і збалансованого майбутнього для нашого народу і нашої планети».

У проекті підтверджується рішучість ідеї звільнення людства від голоду і необхідність викорінення всіх форм бідності та становлення справедливого, рівноправного суспільства для досягнення економічної стабільності і зростання, які принесуть користь усім. Закликається зробити все можливе для прискорення прогресу в досягненні узгоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття до 2015 року, тим самим покращуючи життя найбідніших верств населення.[4]

25 вересня 2015 року відбувся Саміт зі сталого розвитку в Нью-Йорку, на якому було схвалено Порядок денний в сфері розвитку на період після 2015 року, який включає 17 глобальних цілей та 169 завдань зі сталого розвитку. Найамбітніші пункти - покінчити з бідністю в усіх її формах, перемогти голод, забезпечити здоровий спосіб життя, загальну і якісну освіту. Нові цілі та завдання мають комплексний характер і забезпечують збалансованість всіх трьох компонентів сталого розвитку: економічного, соціального та екологічного.

3. Практична вправа. (10хв)

Сталий розвиток – це процес розбудови держави на ґрунті гармонізації соціального, економічного та екологічного складників задля задоволення потреб нинішнього та прийдешніх поколінь. Тобто основа цієї концепції полягає у рівновазі між економічним процвітанням, соціальним прогресом та екологічним балансом. Це дає змогу досягнути 17 глобальних цілей:

Робота з текстом. У парах учні зачитують одну з цілей та аналізує, на скільки вона стверджується на сьогоднішній день.

17 цілей сталого розвитку:

Учитель: За останні два десятиліття було багато прикладів успішного сталого розвитку в таких областях, як енергетика, сільське господарство, міське планування, виробництво та споживання.

Повідомлення учня «Сталий розвиток – не нова ідея» (5 хв) (випереджальне завдання). Якщо клас для вчителя не знайомий, і можливості дати завдання заздалегідь немає, учитель готує коротку презентацію прикладів практичного впровадження сталого розвитку.

Приблизний текст повідомлення учня

Новаторські фінансові механізми в Кенії стимулювали залучення інвестицій у сфері використання таких відновлюваних джерел енергії, як сонячна, вітрова та гідроенергетика, біогаз, а також енергія, яку одержують за рахунок утилізації побутових відходів, що призвело до підвищення доходів та зайнятості.

Кроки, зроблені Китаєм для переходу до стратегії економічного зростання з низьким рівнем викидів вуглекислого газу, що базується на розширенні використання джерел відновлюваної енергії, привели до створення робочих місць і появи нових джерел доходів та надходжень для розвитку перспективних галузей з низьким рівнем викидів вуглекислого газу.

Перехід на органічне сільське господарство в Уганді зумовив збільшення надходжень та доходів дрібних фермерів і позитивно вплинув на економіку, суспільство і навколишнє середовище.

У Сан-Паулу (Бразилія) у рамках Механізму екологічно чистого розвитку був реалізований проект з перетворення двох найбільших сміттєзвалищ на екологічно безпечні полігони для захоронения сміття. За період з 2004 року по вересень 2011 року на полігонах запобігли викидам 352 тис. т метану в атмосферу, з якого було вироблено понад один мільйон мегават електроенергії.

Громадське лісівництво в Непалі, очолюване місцевими групами користувачів лісових ресурсів, сприяло відновленню лісових ресурсів, кількість яких неухильно зменшувалася протягом 90-х років 20 століття.

У Канаді використання сертифікації «Еколь» - одного з найшанованіших знаків екологічної безпеки в Північній Америці - сприяло підвищенню популярності тисяч найменувань товарів, що відповідають суворим екологічним стандартам.

Протягом 2006-2008 років у Франції було створено близько 90 тисяч робочих місць у «зелених» секторах, переважно в галузі збереження енергії та створення відновлюваних джерел енергії.

Передбачено, що ініціатива «Південний берег» на Гаїті послужить благу приблизно 205 тис. осіб завдяки відновленню і освоєнню сильно деградованих земель, площа яких становить приблизно половину Великого Лондона.

Україна у 2012 році стала світовим лідером за кількістю проектів спільного впровадження – механізму Кіотського протоколу – затверджених як за національною (149), так і за міжнародною процедурою (27). Тобто, близько 50% світового ринку становлять одиниці скорочення викидів, які були введені в обіг саме за українськими проектами спільного впровадження.

Ці приклади є наочним проявом впровадження рішень Саміту Землі, а також підтвердженням необхідності подальшої діяльності в напрямі становлення збалансованого розвитку.

ІІІ. Етап управління.

Спеціалісти, що займаються темою сталого розвитку, твердять, що задоволення потреб майбутніх поколінь залежить від того, наскільки добре ми збалансуємо соціальні, економічні та екологічні цілі (потреби) при прийнятті рішень сьогодні. Деякі з них зображені на діаграмі (робота з діаграмою, доповнення її. Учні називають (доповнюють) потреби соціальні: розширення можливостей, дотримання прав людини, інвестиції в неурядові організації, соціальна мобільність тощо; економічні: промисловий розвиток, зростання агропромислового потенціалу, зайнятість населення, використання інновацій тощо; екологічні: чисте повітря й вода, «нульові» відходи, екологічне правосуддя, охорона здоров'я, контроль над змінами клімату тощо).

Вправа «Займи позицію». Клас умовно ділиться на дві частини. Учням пропонується зайняти ту частину класу, яка їм імпонує відповідно до їх думки щодо дискусійного питання:

Якщо у вас немає доступу до чистої питної води, і, отже, ви змушені використовувати деревину, щоб скип’ятити питну воду, щоб ви і ваші діти не хворіли, чи будете ви турбуватися про знеліснення?

Одну частину класу займають учні, які турбуватимуться про цю проблему, іншу – ті, які турбуватимуться про наявність води більше. Кожна утворена група аргументує свою позицію. (Багато в чому ця потреба є суперечливою в короткочасній перспективі. Але відповідальне ставлення до проблеми вирубки лісів сьогодні допоможе гарантувати їх наявність для сталого розвитку в майбутньому. Учні мають зауважити права громадян в забезпеченні доступу до якісного харчування).

Учитель: Протягом тренінгу ми давали визначення сталому розвитку, основним критеріям, принципам тощо. Наразі маємо дати відповідь на проблемне запитання «Навіщо нам сталий розвиток?». Учитель звертає увагу учнів до постерів, які знаходяться в аудиторії з початку заняття.

Вправа «Світ як село в сто мешканців»[5].

Прочитайте наступний текст (роздатковий матеріал для учнів).

Якщо скоротити все людство до села в 100 мешканців, зважаючи на всі пропорційні співвідношення, то населення цього села буде виглядати таким чином:

¾ 60 азіатів;

¾ 12 європейців;

¾ 5 північноамериканців (США і Канада);

¾ 8 латиноамериканців;

¾ 14 африканців;

¾ 49 будуть жінками;

¾ 51 чоловіками;

¾ 82 не білими;

¾ 18 білими;

¾ 33 будуть християнами ;

¾ 67 будут не християнами;

¾ 5 осіб будуть володіти 32% всього світового капіталу, і всі вони будуть із США;

¾ 11 будуть приймати участь у військових конфліктах;

¾ у 80 не буде достатніх житлових умов;

¾ 25 осіб будуть жити на 1 долар на добу (а 50 осіб - на 2 долари на добу);

¾ 50 будуть голодувати, а 1 буде помирати від голоду;

¾ у 33 не буде доступу до питної води;

¾ у 24 не буде електроенергії (а 76% з тих, у кого буде електроенергія, будуть її використовувати переважно для освітлення в темний період доби);

¾ 67 будуть безграмотними;

¾ 1 (тільки один) буде мати вищу освіту;

¾ 1 буде ВІЛ-інфікований;

¾ 1 помре;

¾ 2 народяться (і до 2025 року населення села досягне 133 чоловік)

¾ тільки у 7 буде доступ до Інтернету;

¾ 10 буде залежних від алкоголю (4 жінки і 6 чоловіків).

Якщо подивитися на світ з цієї точки зору, стає зрозумілим, що необхідність у прийнятті, розумінні, терпимості, освіті дуже висока. Задумайся над цим.

Якщо сьогодні зранку ти прокинувся здоровим, ти щасливіший, ніж, 1 мільйон людей, які не доживуть до наступного тижня.

Якщо ти ніколи не переживав війну, самотність перебування у в’язниці, агонію тортур або голод, ти щасливіший, ніж 500 мільйонів людей у цьому світі.

Якщо ти можеш піти в церкву, мечеть або синагогу без страху та загрози ув’язнення, ти щасливіший, ніж 3 мільярди людей у цьому світі.

Якщо в твоєму холодильнику є їжа, ти одягнутий і взутий, у тебе є дах над головою і ліжко, ти багатший, ніж 75% людей у цьому світі.

Якщо твої батьки живі і залишаються в шлюбі, тобі невимовно пощастило.

Якщо у тебе є рахунок в банку, гроші в гаманці, ти належиш до 8% забезпечених людей цього світу.

Якщо ти читаєш цей текст, тебе благословили тричі, тому що: хтось потурбувався про тебе, ти не належиш до тих 2 мільярдів людей, які не вміють читати.

Обговорення.

1. Які думки виникли після опрацювання матеріалів та перегляду презентації?

2. Які проблеми зі сторони сталого розвитку були оприлюднені в цій вправі?

3. Складіть у парах 3-4 закони, які б гармонізували суспільство, привели б до сталого розвитку.

Учні презентують закони, учитель робить резюме на основі чотирьох законів Баррі Коммонера. На початку 70-х рр.. американський учений сформулював закони природи. Вони звучать просто та зрозуміло, і зводяться до чотирьох принципів. Основна їх мета – закликати людство керуватися ними у своєму впливі на навколишнє середовище.

Усе пов'язано з усім. У законі відображено екологічний принцип холізму (цілісності). Є одна екосфера для всіх живих організмів, і що впливає на одного, впливає на всіх.

Все має кудись діватися. У природі не існує “відходів”, і немає якогось “далеко”, куди можна викидати зайве.

Природа знає краще. Закон має подвійний сенс - одночасно заклик зблизитися з природою і заклик вкрай обережно поводитися з природними системами.

Ніщо не дається задарма. Закон говорить про те, що кожне нове досягнення неминуче супроводжується втратою чогось колишнього. Експлуатація природи неминуче призведе до перетворення ресурсів із корисних на непотрібні[6].

ІV. Систематизація знань. Етап синтезу.

1. Завдання для роздумів.

Обговоріть та поясніть англійську приказку з точки зору сталого розвитку: «Шукав цвях, загубив черевик; шукав черевик – загубив коня; шукав коня – і сам зник; шукали наїзника – програли битву; програли битву – втратили королівство; і все через загублений цвях».

(Втручання людини в природні процеси навіть у найменшій кількості завжди призводить до порушення балансу в екологічних системах).

2. Розв’яжіть задачу.

Деякі рослини прикрашають будівлі. Сьогодні це має не тільки декоративне значення, але й екологічне. Яке саме? Дайте пояснення відповідно до положень сталого розвитку.

(Рослини мають енергозберігаюче значення. Взимку будівля повільно остигає. А влітку всередині приміщення завжди прохолодно. Це дає змогу зберігати енергію, тобто використовувати альтернативні способи для її економії).

3. Зворотній зв'язок.

Учитель просить учнів закінчити речення «На сьогоднішньому тренінгу я дізнався (дізналася)…»

Використана література

1. Анатолій Степаненко. Безпека як фундаментальна системна парадигма сталого розвитку і буття суспільства//Економіст, №4, 2011.

2. Громадянські ініціативи реалізації освіти для збалансованого розвитку// Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Серія «Екологічна освіта та виховання». - №7, липень 2013.

3. Е. Джуліман, Л. Юрт. Посібник навчання молоді прав людини, Харків, 2009.

4. На шляху до «Ріо+20» // Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Серія «Стан навколишнього середовища». - №5, травень 2012.

5. Олійник Я. Б. Основи екології : підручник / Я. Б. Олійник, П. Г. Шищенко, О. П. Гавриленко. – К. : Знання, 2012. – 558 с.

6. Сталий розвиток суспільства: навчальний посібник / авт.: А. Садовенко, Л. Масловська, В. Середа, Т. Тимочко. – 2 вид. – К.; 2011. – 392 с.